Гепатит А симптоми, профілактика.

 

ГЕПАТИТ А: ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ, СИМПТОМИ ТА ПРОФІЛАКТИКА

 

Гепатит А — це спричинене вірусом гепатиту А захворювання, що вражає печінку. Його також називають хворобою Боткіна.

Вірус гепатиту А передається:

- внаслідок вживання забруднених харчових продуктів або питної води, що можуть містити фекалії інфікованих людей; 

- через брудні руки при  недотриманні особистої гігієни;

- при прямому контакті з інфікованою людиною, у сім’ях, коли інфікована людина готує їжу для всіх членів сім’ї;

- деякі види сексуальних стосунків

Вірус гепатиту А зберігається:

-         у воді від 3 до 10 місяців,

-         у випорожненнях - до 30 діб,

-         у сухому середовищі за кімнатної температури - протягом тижня.

Вірус гепатиту А гине через 5 хв кип’ятіння. 

 

Інкубаційний період вірусного гепатиту А (період з моменту інфікування до появи перших клінічних проявів) зазвичай триває 14–28 днів.

Серед найпоширеніших симптомів:

слабкість та втомлюваність;	неприємні відчуття в животі;
підвищення температури тіла;	важкість у правому підребер’ї;
втрата апетиту;  діарея;	потемніння сечі (до кольору пива);
блювота;	жовтяниця (пожовтіння склер та шкіри) — буває у 70% дорослих людей).

Після перенесеного захворювання на ВГА формується довічний імунітет.

 

 

Профілактика гепатиту А

Інфікуванню гепатитом А можна легко запобігти, якщо дотримуватися правил особистої гігієни

·     мийте руки з милом і теплою водою щонайменше протягом 20 секунд, це особливо важливо перед приготуванням їжі та після відвідування туалету.

·        вживайте лише кип’ячену або бутильовану воду; 

·        не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання;

·        добре мийте овочі, фрукти, ягоди зелень  перед уживанням

 

Для профілактики інфікування вірусного гепатиту А існує безпечна та ефективна вакцина. Вона є рекомендованою, тобто не включеною до Національного календаря щеплень. Придбати її можна в аптеках.

         Якщо ви помітили симптоми захворювання, одразу звертайтеся до сімейного лікаря!

 

 

Кір: що необхідно знати та як захистити себе

 

Кір – одне з найбільш заразних захворювань, відомих у світі.

Спалахи кору мають циклічний характер і відбуваються кожні 5–6 років. Головна причина – низьке охоплення населення щепленнями. З вересня 2017 року за рішенням оперативного штабу МОЗ України з реагування на ситуацію з кором тривають посилені заходи з імунізації, аби захистити якомога більше дітей від хвороби і запобігти епідемії.

ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ ВІРУС КОРУ

Morbillivirus – вірус кору – надзвичайно заразний, він швидко передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час вдихання найдрібніших крапель слизу, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення. 9 з 10 не імунізованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені.

Кір – одна з головних причин дитячої смертності. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я щороку у світі 30–40 мільйонів дітей хворіють на кір, понад 800 тисяч помирають від самої інфекції та її ускладнень. Це означає 314 смертей на день, 13 смертей щогодини.

Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг

Інкубаційний період кору (тобто період, коли симптоми ще не проявляються) коливається від 6 до 21 днів. Далі починається період захворювання з такими симптомами: висока температура, головний біль, нежить, сухий кашель, збільшення лімфовузлів, запалення слизової оболонки очей (сльозотеча, світлобоязнь, гнійні виділення), пронос та блювота. На 4–5 день хвороби з’являється червоний висип, який починається зі шкіри голови й обличчя, а згодом розповсюджується на все тіло. Хвороба із симптомами триває до 4 тижнів і більше.

Кір має серйозні ускладнення

Захворювання може призвести до пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку – енцефаліту, інших серйозних ускладнень, а також до інвалідності та смерті.

Усі діти та дорослі, які не робили щеплення, під загрозою

На сьогодні існує високий ризик захворювання на кір серед дітей, які не отримали щеплення. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли на кір і не робили щеплення, також залишаються вразливими до інфекції. У дорослих кір зазвичай має набагато тяжчий перебіг.

Невакциновані медичні працівники найбільше наражаються на ризик захворіти.

Ліків від кору не існує

Специфічного лікування від кору немає. Проте захворюванню можна запобігти.

ВАКЦИНАЦІЯ ПРОТИ КОРУ

Щеплення проти кору проводять уже понад 50 років, і за ці роки вакцини зарекомендували себе як безпечний та ефективний спосіб профілактики. Саме завдяки вакцинації вдалося знизити захворюваність на кір у десятки разів. Тільки з 2000 до 2016 року смертність від кору знизилася на 79%, а це означає, що вакцини зберегли 20,3 мільйони дитячих життів у всьому світі. Щонайменше в п’яти регіонах світу кір має бути повністю викорінений до 2020 року – таку стратегічну мету проголосила ВООЗ. Переважна більшість європейців мають усі щеплення КПК (комбінованої трикомпонентної вакцини за календарем, тож у 42 із 53 країн Європи вдалося зупинити поширення кору. Проблемними залишаються ті країни, де рівень охоплення щепленнями недостатній. На жаль, серед цих країн іУкраїна.

2 дози вакцини захищають від кору

Вакцинація формує специфічний імунітет, унаслідок чого організм людини стає нечутливим до захворювання. Згідно з календарем в Україні в 12 місяців проводять перше щеплення від кору, а в 6 років – планову ревакцинацію. Ці дві дози вакцини забезпечують захист організму від хвороби.

Вакцина проти кору входить до складу комбінованої трикомпонентної вакцини (для профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи). Вакцини КПК містять живі штучно ослаблені віруси кору, паротиту і краснухи.

Захист від кору потрібний, якщо:

• Дитині виповнилося 12 місяців: не зволікайте із плановим щепленням КПК.

• Дитина старша від 1 року і ви пропустили перше щеплення – негайно надолужте його, звернувшись до вашого медичного закладу.

• Дитині 6 років – це час іти на планову ревакцинацію КПК.

• Ви пропустили планову ревакцинацію в 6 років. У цьому випадку зверніться до медичного закладу, адже тільки дві дози вакцини забезпечують повний захист.

• Дитині 6 та більше років і вона не має жодного щеплення КПК. У такому разі потрібно зробити два щеплення з інтервалом не менше одного місяця.

• Ви не пам’ятаєте про те, чи робили дитині щеплення КПК і не маєте документальних підтверджень. У цьому випадку дитину також потрібно вакцинувати.

• Підлітки, а також дорослі, що не хворіли на кір, не отримували щеплень від кору. Їм також потрібна вакцинація.

Колективний імунітет потрібен нам усім

Віруси не знають кордонів. Однак навіть якщо кір завезено з іншої країни, то в середовищі, де рівень охоплення вакцинацією не нижчий за 98%, хвороба не буде поширюватися. Охоплення вакцинацією формує так званий колективний імунітет.

Протипоказання до вакцинації КПК

Перелік протипоказань щодо вакцинації КПК невеликий. За світовими стандартами він не включає легкі застуди з температурою до 38°С. Вакцинацію не роблять, якщо є високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується:

1. Гостре захворювання, що супроводжується температурою, вищою за 38,5°С.

2. Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок тощо).

3. Захворювання і стани організму, при яких після введення вакцини імунітет може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії в онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі).

4. Вагітність. Вакциною КПК не прищеплюють вагітних, адже вона містить живі віруси. Щеплення проти кору необхідно зробити на етапі планування вагітності.

У разі виникнення тимчасових протипоказань до вакцинації дитина отримує так зване медвідведення від щеплень. Протипоказання на більший термін, ніж два тижні, може визначити тільки імунологічна комісія, що зазвичай збирається в районній лікарні або міській /обласній поліклініці. Потім пропущені за календарем щеплення потрібно надолужити.

Якщо дитина контактувала з хворим на кір

У разі контакту з хорим на кір негайно зверніться до лікаря. Якщо дитина контактувала з хворим, вона має отримати вакцинацію проти кору протягом перших 72 годин. У деяких випадках також показана екстрена профілактика шляхом введення імуноглобуліну.

Дітям, які мають хронічні захворювання, вакцина необхідна

Існує міф, що наявність у дитини бронхіальної астми, цукрового діабету чи інших хронічних захворювань є протипоказанням до вакцинації. Проте насправді такі малюки потребують щеплення в першу чергу, адже ризик зараження кором і розвитку серйозних ускладнень після хвороби для них значно вищий.

Порадьтеся щодо вакцинації КПК зі своїм лікарем або медичною сестрою

Щоб прийняти інформоване рішення про вакцинацію, поговоріть з лікарем. Підготуйтеся до консультації та складіть список питань, що вас турбують. Лікар розкаже про вакцину, можливі реакції організму на щеплення та порадить, як користуватися жарознижувальними препаратами, якщо в дитини підвищиться температура. Дізнайтеся, у якому випадку слід звернутися до лікаря та коли потрібно робити наступне щеплення.

Скажіть лікарю, якщо:

• вам здається, що дитина хвора;

• у дитини є алергія на ліки або їжу;

• раніше в дитини була сильна реакція на щеплення;

• у дитини є серйозні захворювання серця, легенів, нирок тощо;

• у дитини були судоми;

• дитина приймає якісь ліки;

• дитина проходила курс хіміотерапії, гормональної терапії, отримувала стероїди або ліки, що пригнічують імунітет;

• з моменту останнього щеплення минуло менше, ніж 4 тижні.

Якщо не довіряєте своєму лікарю, знайдіть того медичного працівника, з яким будете почуватися спокійно і впевнено.

Стежте, щоб вакцини вводили правильно

Вакцину ніколи не вводять у сідницю. Якщо вакцина потрапить у жировий прошарок, вона може втратити свої властивості. Якщо зачепити голкою сідничний нерв, це може призвести до больового синдрому та інших порушень.

Зауважте, що:

• дітям до трьох років укол роблять у передню поверхню стегна;

• дорослішим дітям укол роблять у плече.

Після щеплення спостерігайте за дитиною

Не йдіть з поліклініки одразу після щеплення. Залишіться на 20–30 хвилин, щоб лікар міг побачити, що в дитини немає реакції негайного типу на вакцину. Незначне почервоніння та дискомфорт у місці ін’єкції, підвищення температури – це нормальна реакція на щеплення. Ці симптоми – ознака того, що вакцина діє та організм дитини формує імунітет. Вони зазвичай самі минають за кілька діб. Якщо підвищена температура турбує дитину, ви можете дати їй жарознижувальне відповідно до порад вашого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра.

Зверніться до лікаря, якщо:

• у дитини висока температура, яка важко збивається жарознижувальними препаратами;

• дитина тремтить або здригається так, наче їй холодно;

• дитина млява, дуже зблідла;

• дитина відмовляється від води та їжі, блює;

• дитина виражено занепокоєна, довго плаче.

РИЗИКИ ВІДМОВИ ВІД ВАКЦИНАЦІЇ

Якщо невакцинована дитина заразиться і перехворіє на кір, у неї, певна річ, сформується природний імунітет проти цього захворювання. Однак кір має тяжкий перебіг і часто потребує госпіталізації. Хворі на кір довго залишаються заразними, їх потрібно ізолювати на тривалий час. Інфекція може викликати ускладнення (пневмонію, енцефаліт), призвести до інвалідності чи смерті.

Вакцина КПК, як і будь-які медичні препарати, може мати побічні дії, проте ризик ускладнень після кору незрівнянно вищий, аніж ризик проявів після щеплення.

З 1 000 людей, які заразилися кором, 1 помирає, 1 захворює на енцефаліт, а 50 отримують тяжкі ускладнення, від яких страждають усе життя. Водночас випадки складних реакцій на вакцину трапляються з меншою імовірністю, ніж один раз на мільйон.

Варто пам’ятати, що вакцинація є законним правом кожного з нас на захист від кору – захворювання, яке може призвести до ускладнень або смерті. А ще вакцинація – це наш обов’язок: перед нашими дітьми, рідними, громадою і всіма людьми, які нас оточують.

Навігація записів

Джерело:https://sc2.pmsd.org.ua/novyny/kir-shho-neobhidno-znaty-ta-yak-zahystyty-sebe/

Захист життя та здоров'я дітей

Людина — досконале створіння природи. Та для того, щоб вона могла насолоджуватися життям і його красою, дуже важливо мати здоров'я.

Здоров'я і фізичний розвиток дітей — одна з головних проблем сім'ї та школи.

Здоров'я дітей останні роки має стійку тен­денцію до погіршення. Так, за матеріалами Націо­нальної академії наук України, абсолютно здорових учнів у початкових класах на сьогодні — лише 5 %.

 

                                   Шановні батьки!

На  дитячий організм щомиті впливає величезна кількість найрізноманітніших факторів, кожен з яких позитивно чи негативно позначається на її здоров'ї. 

Це : спадковість; довкілля, екологія;  медичне обслуговування;  спосіб життя.

- Усі ці групи факторів, певна річ, впливають на наше здоров'я. Але який вплив важливіший? Які фактори впливають більш суттєво? Над цими запитаннями думали спеціалісти зі Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я.

 Думка спеціалістів ВООЗ така:                  

-         спосіб життя - 50%;

-         довкілля, екологія - 20%;

-         спадковість - 20%;

-         медичне обслуговування - 10%.

 

Таким чином, на здоров'я кожного з нас впливає безліч факторів, але найважливіший з них - спосіб життя.

 

Який же спосіб життя ведуть ваші діти?

Здоров'я людини — одна з глобальних проблем люд­ства. У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров'я визначено, що здоров'я — це стан повного фізичного, психічного й соціального добробуту.

Серед причин поганого здоров'я є: неувага до влас­ного здоров'я, невміння його зберегти. Як же дітей змалечку навчити цінувати своє здоров'я, докладати зу­силля, щоб зберігати та зміцнювати його? Батьки по­винні з перших кроків життя дитини звертати увагу на фізичний розвиток дитини, створити умови позитивно­го, психологічного клімату в сім'ї.

Отже, що ж все-таки означає «бути здоровим?»

I.    Фізичне виховання:

∙          повноцінне і правильне харчування;

∙          фізичні заняття;

∙          знання гігієнічних правил занять фізичними вправами;

∙          дозування і призначення простих загартувальних процедур;

∙          заняття в спортивних секціях.

II.  Психічний аспект:

∙          алкоголю, курінню, наркотикам — ні!!!

∙          радіти життю;

∙          добре ставлення до всього живого;

∙          піклування про інших;

∙          мої захоплення;

∙          любов до рідних;

∙          спішу робити добро.

III. Соціальний аспект:

∙          чисте довкілля — основа нашого здоров'я;

∙          людина — частина природи;

∙          завтрашній характер — у сьогоденному вчинку.

 

Так як, здоров'я людини більше, ніж на 50 відсотків, залежить від способу життя. Тому особливо важливим постає питання про правильний вибір цього способу. Адже, без сумніву, тільки здорова дитина до­сягає успіхів у навчанні, добре розвивається фізично, має врівноважений психічний стан.

Звичайно, добре, коли здоровий спосіб життя виби­рають цілими родинами.

Факти, які говорять самі за себе.

•                   Мінімальна кількість кроків за день — 10 ти­сяч, сучасна людина робить ледь половину.

•        У 13 років підвищується тиск до 130-80.

•        60-80 % дітей мають надлишкову вагу.

•        Для збереження балансу рухової активності школяр повинен щодня робити 25-30 тисяч кроків.

•   51 % дітей не бувають на вулиці після школи.

•        73 % дітей не роблять перерви між виконан­ням домашніх завдань.

•        Вік від 1 до 15 років набагато важливіший для збереження здоров'я, ніж від 15 до 60.

•        За статистикою, на 100 народжених дітей у 20-ти з часом розвивається плоскостопість, пов'язана зі слабкістю м'язів.

 Усі люди розуміють, що важливо займатися фізкультурою, загартову­вати свій організм, робити зарядку, більше руха­тися. Але як важко пересилити себе, примусити встати раніше, зробити кілька вправ. Ми відкла­даємо заняття на потім, обіцяємо собі, що колись-таки почнемо, але іноді починати вже пізно... Як у вихованні моральності й патріотизму, так і у ви­хованні поважного ставлення до свого здоров'я, не­обхідно починати з раннього дитинства.

Чудово, якщо батьки на особистому прикладі мо­жуть демонструвати це малюку.

На думку медиків, 75 % хвороб закладаються в ди­тинстві.

Приходячи до школи, ми висуваємо на перший план результати успішності, забуваючи, що вони теж залежать від стану здоров'я нашої дитини.

Виховуючи дитину в родині, школі, ми часто вжива­ємо слово «звичка». До шкідливих звичок учнів ми зараховуємо безвідповідальність, відсутність умін­ня плідно трудитися й багато чого іншого. Але ми, дорослі, не замислюємося на тим, що в основі вище перелічених проблем перебуває відсутність звички в дитини до того, щоб бути здоровою духовно й фі­зично. Дуже часто батьки в родині говорять дитині: «Погано їстимеш — занедужаєш. Не будеш тепло одягатися — застудишся!» Але практично в роди­нах батьки нечасто говорять: «Не робитимеш заряд­ку — не станеш сильним! Не займатимешся спор­том — важко буде досягти успіхів у навчанні!»

Мабуть, тому наші учні здоров'я, як життєву цін­ність, ставлять аж на дев'яте місце. Науково-технічний прогрес призвів до того, що людина все менше розуміє, що таке фізична праця. А ди­тина й поготів.

Деякі батьки вважають, що руху на уроці фізкуль­тури достатньо, щоб заповнити рухове навантажен­ня. Однак це не так. Рухова активність на уроці фіз­культури заповнює 11 % дефіциту рухової актив­ності. За минуле століття, на думку вчених, частка безпосередньої м'язової роботи людини знизилася від 94 % до 1 %. Головними вадами XXI століття стають накопичення негативних емоцій без фізич­ної розрядки, переїдання й гіподинамія. На думку фахівців, навіть якщо діти рухаються достатньо, їхні рухи одноманітні, не всі м'язи беруть участь у рухах, і результат від такої активності не має ве­ликої користі. Такий стан речей загрожує психіч­ному й фізичному здоров'ю учнів.

За результатами досліджень, учень початкової шко­ли проводить за уроками в середньому 2-3,5 го­дини, шестикласник — 3-4 години, старшоклас­ник — 6 і більше годин. І це не беручи до уваги урочних годин.

Ми сьогодні повинні пам'ятати й про комп'ютер, адже це теж 2-3 години часу. Малорухомий спосіб життя стає нормою існування дорослих і дітей.

Як допомогти школяру, як зробити так, щоб він почав жити активно? Як зробити, щоб учіння ви­кликало приплив енергії, а навчання приносило радість, розвивало рефлексивні вміння учнів? Ба­гато чого може зробити родина. Дитина-школяр надзвичайно наслідувальна, тому можна викорис­товувати цей факт.

Велика справа — звичка. Якщо з дитинства за­класти звичку до фізичної культури, вона зали­шиться й у старшому віці.

Зарядка уранці, вечірні прогулянки, активний відпочинок під час канікул, вихідні на природі — от ліки від хвороб душі й тіла, які можуть вияви­тися, якщо батьки не виховають у дитини звички бути фізично й душевно здоровою.

 

Джерело: https://naurok.com.ua/vidpovidalnist-sim-za-zdorov-ya-i-zhittya-ditini-171865.html