ПРОБЛЕМА ТУБЕРКУЛЬОЗУ ПІД ЧАС ВІЙНИ

 

24 березня відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. За даними ВООЗ, щороку в світі на ТБ хворіють майже 10 мільйонів людей і 2 мільйони помирає, третина населення – інфікована мікобактерією туберкульозу. 

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке викликається мікобактерією (лат. Mycobacterium tuberculosis). Туберкульоз вражає переважно легені, але можливе також ураження всіх інших органів людини.

У той час, як загальні показники захворюваності на туберкульоз в усьому світі поступово знижуються, в деяких країнах вони продовжують рости. Наша країна – одна зі світових країн-лідерів по туберкульозу, зокрема з множинною лікарською стійкістю, яка не піддається лікуванню деякими найбільш ефективними протитуберкульозними препаратами. 

Туберкульоз і війна

Найважливішим інструментом протидії поширенню туберкульозу у воєнний час, на фоні коронавірусної інфекції, залишається інформаційна робота. Адже більшість населення України досі не усвідомлює ризиків інфікування. Саме тому, тема цьогорічного Всесвітнього та Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на туберкульоз – «Так! Ми можемо покінчити з туберкульозом».

У регіонах, охоплених активними бойовими діями, люди страждають від дефіциту харчових продуктів, хронічного стресу, не мають доступу до базових медичних послуг. Під час боїв, мешканці населених пунктів вимушені були перебувати в укриттях, значна кількість яких була переповнена. Виїзд з районів бойових дій, зокрема на початку вторгнення, був пов’язаний з перебуванням  людей всередині будівель вокзалів, автобусів, потягів та тимчасових притулків, які також були переповнені і погано вентилювалися. Значна кількість пацієнтів з туберкульозом не мала змоги продовжити лікування через труднощі у відвідуванні лікувального закладу, зміну місця перебування або обмеженнями у роботі протитуберкульозної служби. Перерва лікування у цих пацієнтів призвела  до прогресування захворювання і відновлення їхньої контагіозності (заразності). Всі ці умови, в яких перебували наші громадяни, нажаль, призвели до підвищення показників туберкульозу.

Центр громадського здоров’я вважає, що фактична поширеність туберкульозу в Україні вже зараз перевищує 0,5% населення України, та, як демонструють дані епідеміологічного спостереження після І і ІІ світових війн, зростатиме у найближчі роки. Тому, у зв’язку з таким можливим розвитком подій,  пропонується впродовж двох років запровадити в Україні систематичний скринінг загального населення на туберкульоз, а саме:

• проводити скринінгове рентгенологічне обстеження всіх осіб старше 15 років не рідше одного разу на рік;
• проводити скринінг стосовно симптомів, що можуть свідчити про туберкульоз, серед дітей та дорослих, які звертаються по медичну допомогу до лікувальних закладів усіх рівнів, незалежно від причини звернення згідно зі скринінговою анкетою, затвердженою галузевими стандартами охорони здоров’я при туберкульозі;
• організувати обов’язкове обстеження на туберкульоз в закладах охорони здоров’я громадян з числа ВПО, які стають на облік або отримують допомогу в установах соціального захисту населення;
• впровадити самоскринінг за анонімною онлайн-анкетою з поширенням інформації щодо даної анкети в соціальних мережах.

Контакти фтизіопульмонологічних центрів в Україні

Навіть під час війни люди, які мають туберкульоз, можуть отримати безоплатну медичну допомогу в будь-якому закладі охорони здоров’я, який продовжує працювати. Пацієнти, які не виділяють мікобактерії туберкульозу, можуть спостерігатись та перебувати під контролем лікаря первинної допомоги амбулаторно, за місцем перебування.

Оскільки через війну багато українців змушені були змінити місце проживання, а відповідно отримання медичної допомоги, Центр громадського здоров’я зібрав контакти фтизіопульмонологічних центрів в Україні (відповідно до областей розташування), за якими можна проконсультуватися з приводу лікування туберкульозу ВПО:https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/tuberkuloz/dlya-pacientiv-z-tuberkulozom/protituberkulozni-zakladi 

Увага! Під час воєнного стану пацієнти з туберкульозом можуть отримати лікування в будь-якому куточку країни, в який вони евакуювалися з небезпечних регіонів, а якщо будь-хто підозрює в себе симптоми туберкульозу – може отримати консультацію в найближчому протитуберкульозному закладі.

Перелік осіб, віднесених до груп підвищеного ризику захворювання на туберкульоз:

• ВІЛ-інфіковані особи.
• Особи, які контактують з хворими на туберкульоз (сімейні чи професійні контакти).
• Особи із захворюваннями, що призводять до послаблення імунітету.
• Курці, особи, що зловживають алкоголем чи вживають наркотики.
• Іммігранти та біженці з регіонів з високою захворюваністю на туберкульоз.
• Особи, що перебувають за межею бідності, безробітні.
• Особи без визначеного місця проживання.
• Пацієнти психіатричних закладів.
• Затримані та особи, які перебувають під вартою при відправленні їх до ізоляторів тимчасового тримання, особи, які утримуються або звільнились з установ виконання покарань, а також особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд.
• Працівники пенітенціарних установ, психіатричних закладів та працівники закладів охорони здоров’я, які мають часті контакти з хворими на туберкульоз особами, проводять відповідні дослідження та аналізи.

Чи можна вилікувати туберкульоз?

На сьогоднішній день туберкульоз є виліковною хворобою. Завдяки реформі системи охорони здоров’я України, лікування пацієнтів з туберкульозом відбувається з фокусом на пацієнто-орієнтовану модель: пацієнт може отримувати медичну допомогу не тільки в стаціонарі, а й амбулаторно чи  під наглядом сімейного лікаря.

Проведення діагностики, постановка діагнозу «туберкульоз» відбувається в межах пакета медичних послуг «Профілактика, діагностика, спостереження, лікування, реабілітація пацієнтів в амбулаторних умовах» у медзакладі, що уклав договір з НСЗУ за відповідним напрямом та має в штаті лікаря-фтизіатра. Підставою до надання послуги є направлення лікаря ПМД або лікуючого лікаря, також можливе самозвернення.

Якщо ви не маєте можливості зв’язатися зі своїм сімейним лікарем (втрачений контакт чи змінене місце перебування), можна звернутися до будь-якого лікаря первинної медичної допомоги, укладати нову декларацію не потрібно. Адресу найближчого закладу можна дізнатись за телефоном контакт-центру НСЗУ – 16-77.

Безкоштовна консультація з питань туберкульозу

Задля зменшення негативних наслідків епідемій ВІЛ/СНІД та туберкульозу, покращення якості життя людей, хворих на туберкульоз та їх родичів/близьких, в Україні працює безкоштовна, цілодобова Гаряча лінія з питань туберкульозу та ВІЛ/СНІД.

Зателефонувавши за номером 0-800-50-30-80 з 08:00 по 18:00 (з питань туберкульозу) або за номером 0-800-500-451 – цілодобово (з питань ВІЛ/СНІД) можна отримати консультацію провідних фахівців та консультантів «рівний-рівному», а саме:

• лікарів-фтизіатрів
• лікарів-інфекціоністів для дорослих та дітей
• юриста
• психологів
• ЧСЧ-консультантів (чоловіки, які мають секс з чоловіками)
• фахівець по роботі з труднощами доступу до медико-соціальних послуг

Джерело: https://www.prostir.ua/?news=problema-tuberkulozu-pid-chas-vijny-scho-potribno-znaty-ta-kudy-zvertatysya-za-dopomohoyu 

Гепатит А симптоми, профілактика.

 

ГЕПАТИТ А: ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ, СИМПТОМИ ТА ПРОФІЛАКТИКА

 

Гепатит А — це спричинене вірусом гепатиту А захворювання, що вражає печінку. Його також називають хворобою Боткіна.

Вірус гепатиту А передається:

- внаслідок вживання забруднених харчових продуктів або питної води, що можуть містити фекалії інфікованих людей; 

- через брудні руки при  недотриманні особистої гігієни;

- при прямому контакті з інфікованою людиною, у сім’ях, коли інфікована людина готує їжу для всіх членів сім’ї;

- деякі види сексуальних стосунків

Вірус гепатиту А зберігається:

-         у воді від 3 до 10 місяців,

-         у випорожненнях - до 30 діб,

-         у сухому середовищі за кімнатної температури - протягом тижня.

Вірус гепатиту А гине через 5 хв кип’ятіння. 

 

Інкубаційний період вірусного гепатиту А (період з моменту інфікування до появи перших клінічних проявів) зазвичай триває 14–28 днів.

Серед найпоширеніших симптомів:

слабкість та втомлюваність;	неприємні відчуття в животі;
підвищення температури тіла;	важкість у правому підребер’ї;
втрата апетиту;  діарея;	потемніння сечі (до кольору пива);
блювота;	жовтяниця (пожовтіння склер та шкіри) — буває у 70% дорослих людей).

Після перенесеного захворювання на ВГА формується довічний імунітет.

 

 

Профілактика гепатиту А

Інфікуванню гепатитом А можна легко запобігти, якщо дотримуватися правил особистої гігієни

·     мийте руки з милом і теплою водою щонайменше протягом 20 секунд, це особливо важливо перед приготуванням їжі та після відвідування туалету.

·        вживайте лише кип’ячену або бутильовану воду; 

·        не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання;

·        добре мийте овочі, фрукти, ягоди зелень  перед уживанням

 

Для профілактики інфікування вірусного гепатиту А існує безпечна та ефективна вакцина. Вона є рекомендованою, тобто не включеною до Національного календаря щеплень. Придбати її можна в аптеках.

         Якщо ви помітили симптоми захворювання, одразу звертайтеся до сімейного лікаря!

 

 

Кір: що необхідно знати та як захистити себе

 

Кір – одне з найбільш заразних захворювань, відомих у світі.

Спалахи кору мають циклічний характер і відбуваються кожні 5–6 років. Головна причина – низьке охоплення населення щепленнями. З вересня 2017 року за рішенням оперативного штабу МОЗ України з реагування на ситуацію з кором тривають посилені заходи з імунізації, аби захистити якомога більше дітей від хвороби і запобігти епідемії.

ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ ВІРУС КОРУ

Morbillivirus – вірус кору – надзвичайно заразний, він швидко передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час вдихання найдрібніших крапель слизу, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення. 9 з 10 не імунізованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені.

Кір – одна з головних причин дитячої смертності. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я щороку у світі 30–40 мільйонів дітей хворіють на кір, понад 800 тисяч помирають від самої інфекції та її ускладнень. Це означає 314 смертей на день, 13 смертей щогодини.

Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг

Інкубаційний період кору (тобто період, коли симптоми ще не проявляються) коливається від 6 до 21 днів. Далі починається період захворювання з такими симптомами: висока температура, головний біль, нежить, сухий кашель, збільшення лімфовузлів, запалення слизової оболонки очей (сльозотеча, світлобоязнь, гнійні виділення), пронос та блювота. На 4–5 день хвороби з’являється червоний висип, який починається зі шкіри голови й обличчя, а згодом розповсюджується на все тіло. Хвороба із симптомами триває до 4 тижнів і більше.

Кір має серйозні ускладнення

Захворювання може призвести до пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку – енцефаліту, інших серйозних ускладнень, а також до інвалідності та смерті.

Усі діти та дорослі, які не робили щеплення, під загрозою

На сьогодні існує високий ризик захворювання на кір серед дітей, які не отримали щеплення. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли на кір і не робили щеплення, також залишаються вразливими до інфекції. У дорослих кір зазвичай має набагато тяжчий перебіг.

Невакциновані медичні працівники найбільше наражаються на ризик захворіти.

Ліків від кору не існує

Специфічного лікування від кору немає. Проте захворюванню можна запобігти.

ВАКЦИНАЦІЯ ПРОТИ КОРУ

Щеплення проти кору проводять уже понад 50 років, і за ці роки вакцини зарекомендували себе як безпечний та ефективний спосіб профілактики. Саме завдяки вакцинації вдалося знизити захворюваність на кір у десятки разів. Тільки з 2000 до 2016 року смертність від кору знизилася на 79%, а це означає, що вакцини зберегли 20,3 мільйони дитячих життів у всьому світі. Щонайменше в п’яти регіонах світу кір має бути повністю викорінений до 2020 року – таку стратегічну мету проголосила ВООЗ. Переважна більшість європейців мають усі щеплення КПК (комбінованої трикомпонентної вакцини за календарем, тож у 42 із 53 країн Європи вдалося зупинити поширення кору. Проблемними залишаються ті країни, де рівень охоплення щепленнями недостатній. На жаль, серед цих країн іУкраїна.

2 дози вакцини захищають від кору

Вакцинація формує специфічний імунітет, унаслідок чого організм людини стає нечутливим до захворювання. Згідно з календарем в Україні в 12 місяців проводять перше щеплення від кору, а в 6 років – планову ревакцинацію. Ці дві дози вакцини забезпечують захист організму від хвороби.

Вакцина проти кору входить до складу комбінованої трикомпонентної вакцини (для профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи). Вакцини КПК містять живі штучно ослаблені віруси кору, паротиту і краснухи.

Захист від кору потрібний, якщо:

• Дитині виповнилося 12 місяців: не зволікайте із плановим щепленням КПК.

• Дитина старша від 1 року і ви пропустили перше щеплення – негайно надолужте його, звернувшись до вашого медичного закладу.

• Дитині 6 років – це час іти на планову ревакцинацію КПК.

• Ви пропустили планову ревакцинацію в 6 років. У цьому випадку зверніться до медичного закладу, адже тільки дві дози вакцини забезпечують повний захист.

• Дитині 6 та більше років і вона не має жодного щеплення КПК. У такому разі потрібно зробити два щеплення з інтервалом не менше одного місяця.

• Ви не пам’ятаєте про те, чи робили дитині щеплення КПК і не маєте документальних підтверджень. У цьому випадку дитину також потрібно вакцинувати.

• Підлітки, а також дорослі, що не хворіли на кір, не отримували щеплень від кору. Їм також потрібна вакцинація.

Колективний імунітет потрібен нам усім

Віруси не знають кордонів. Однак навіть якщо кір завезено з іншої країни, то в середовищі, де рівень охоплення вакцинацією не нижчий за 98%, хвороба не буде поширюватися. Охоплення вакцинацією формує так званий колективний імунітет.

Протипоказання до вакцинації КПК

Перелік протипоказань щодо вакцинації КПК невеликий. За світовими стандартами він не включає легкі застуди з температурою до 38°С. Вакцинацію не роблять, якщо є високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується:

1. Гостре захворювання, що супроводжується температурою, вищою за 38,5°С.

2. Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок тощо).

3. Захворювання і стани організму, при яких після введення вакцини імунітет може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії в онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі).

4. Вагітність. Вакциною КПК не прищеплюють вагітних, адже вона містить живі віруси. Щеплення проти кору необхідно зробити на етапі планування вагітності.

У разі виникнення тимчасових протипоказань до вакцинації дитина отримує так зване медвідведення від щеплень. Протипоказання на більший термін, ніж два тижні, може визначити тільки імунологічна комісія, що зазвичай збирається в районній лікарні або міській /обласній поліклініці. Потім пропущені за календарем щеплення потрібно надолужити.

Якщо дитина контактувала з хворим на кір

У разі контакту з хорим на кір негайно зверніться до лікаря. Якщо дитина контактувала з хворим, вона має отримати вакцинацію проти кору протягом перших 72 годин. У деяких випадках також показана екстрена профілактика шляхом введення імуноглобуліну.

Дітям, які мають хронічні захворювання, вакцина необхідна

Існує міф, що наявність у дитини бронхіальної астми, цукрового діабету чи інших хронічних захворювань є протипоказанням до вакцинації. Проте насправді такі малюки потребують щеплення в першу чергу, адже ризик зараження кором і розвитку серйозних ускладнень після хвороби для них значно вищий.

Порадьтеся щодо вакцинації КПК зі своїм лікарем або медичною сестрою

Щоб прийняти інформоване рішення про вакцинацію, поговоріть з лікарем. Підготуйтеся до консультації та складіть список питань, що вас турбують. Лікар розкаже про вакцину, можливі реакції організму на щеплення та порадить, як користуватися жарознижувальними препаратами, якщо в дитини підвищиться температура. Дізнайтеся, у якому випадку слід звернутися до лікаря та коли потрібно робити наступне щеплення.

Скажіть лікарю, якщо:

• вам здається, що дитина хвора;

• у дитини є алергія на ліки або їжу;

• раніше в дитини була сильна реакція на щеплення;

• у дитини є серйозні захворювання серця, легенів, нирок тощо;

• у дитини були судоми;

• дитина приймає якісь ліки;

• дитина проходила курс хіміотерапії, гормональної терапії, отримувала стероїди або ліки, що пригнічують імунітет;

• з моменту останнього щеплення минуло менше, ніж 4 тижні.

Якщо не довіряєте своєму лікарю, знайдіть того медичного працівника, з яким будете почуватися спокійно і впевнено.

Стежте, щоб вакцини вводили правильно

Вакцину ніколи не вводять у сідницю. Якщо вакцина потрапить у жировий прошарок, вона може втратити свої властивості. Якщо зачепити голкою сідничний нерв, це може призвести до больового синдрому та інших порушень.

Зауважте, що:

• дітям до трьох років укол роблять у передню поверхню стегна;

• дорослішим дітям укол роблять у плече.

Після щеплення спостерігайте за дитиною

Не йдіть з поліклініки одразу після щеплення. Залишіться на 20–30 хвилин, щоб лікар міг побачити, що в дитини немає реакції негайного типу на вакцину. Незначне почервоніння та дискомфорт у місці ін’єкції, підвищення температури – це нормальна реакція на щеплення. Ці симптоми – ознака того, що вакцина діє та організм дитини формує імунітет. Вони зазвичай самі минають за кілька діб. Якщо підвищена температура турбує дитину, ви можете дати їй жарознижувальне відповідно до порад вашого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра.

Зверніться до лікаря, якщо:

• у дитини висока температура, яка важко збивається жарознижувальними препаратами;

• дитина тремтить або здригається так, наче їй холодно;

• дитина млява, дуже зблідла;

• дитина відмовляється від води та їжі, блює;

• дитина виражено занепокоєна, довго плаче.

РИЗИКИ ВІДМОВИ ВІД ВАКЦИНАЦІЇ

Якщо невакцинована дитина заразиться і перехворіє на кір, у неї, певна річ, сформується природний імунітет проти цього захворювання. Однак кір має тяжкий перебіг і часто потребує госпіталізації. Хворі на кір довго залишаються заразними, їх потрібно ізолювати на тривалий час. Інфекція може викликати ускладнення (пневмонію, енцефаліт), призвести до інвалідності чи смерті.

Вакцина КПК, як і будь-які медичні препарати, може мати побічні дії, проте ризик ускладнень після кору незрівнянно вищий, аніж ризик проявів після щеплення.

З 1 000 людей, які заразилися кором, 1 помирає, 1 захворює на енцефаліт, а 50 отримують тяжкі ускладнення, від яких страждають усе життя. Водночас випадки складних реакцій на вакцину трапляються з меншою імовірністю, ніж один раз на мільйон.

Варто пам’ятати, що вакцинація є законним правом кожного з нас на захист від кору – захворювання, яке може призвести до ускладнень або смерті. А ще вакцинація – це наш обов’язок: перед нашими дітьми, рідними, громадою і всіма людьми, які нас оточують.

Навігація записів

Джерело:https://sc2.pmsd.org.ua/novyny/kir-shho-neobhidno-znaty-ta-yak-zahystyty-sebe/